У слові отець скільки букв і звуків, Сайт питань та відповідей

У слові отець скільки букв і звуків?

2 відповідей на питання "В слові отець скільки букв і звуків?"

§ 32. У 1-му предударном складі після твердих приголосних, крім голосних [и] і [у], і на початку слова, крім голосних [і] і [у] (про них див. §§ 5-13), вимовляється голосний [а]. Голосний [а] в цьому положенні на письмі позначається буквою я або о.
Таким чином, на місці букв а і про голосний [а] вимовляється: 1) після твердих приголосних: а) сади ?, дари ?, мала ?, пашу ?, стари? К, трава ?; шалу? н, Шалаєв? ш, Жарі ?, жарко? е, царі? зм, цара? пать; б) вода? (Вимовляється [вада?]), Нога? (Вимовляється [нага?]), Гроза? (Вимовляється [Граза?]), Поля? (Вимовляється [упав? А?]), Моря? (Вимовляється [Мар? А?]), Столи? (Вимовляється [стали?]), Плоди? (Вимовляється [плади?]), Прошу? (Вимовляється [прашу?]), Пішов (вимовляється [Пашо? Л]), шофер (вимовляється [шаф? О? Р), жонглер (вимовляється [жангл? О? Р]); 2) на початку слова: а) апте? Ка, вірмен? К, Арші? Н, акко? Рд, амба? Р; б) вікно? (Вимовляється [акно?]), Оди? Н (вимовляється [ади? Н]), ОДУ? Рчік (вимовляється [агу? Рчік]), осі? Ни (вимовляється [асі? Ни]), оді? Ть (вимовляється [ пекло? т?]).
Голосний [а] 1-го предударного складу дещо відрізняється від ударного [а]: при його вимові нижня щелепа опушена менше, розчин рота вже, задня частина спинки мови трохи піднята. Тому при більш точній транскрипції ці звуки слід розрізняти, наприклад, для позначення ненаголошеного [о] вживати знак?, Зберігши букву а для ударного [а]: [в? Да?] (Вода?). У цьому словнику-довіднику буква а вживається для позначення як ненаголошеного [а] (точніше [?], Так і, [а] ударного.
Голосний [а] 1-го предударного складу дещо відрізняється від ударного [а]: при його вимові нижня щелепа опушена менше, розчин рота вже, задня частина спинки мови трохи піднята. Тому при більш точній транскрипції ці звуки слід розрізняти, наприклад, для позначення ненаголошеного [о] вживати знак?, Зберігши букву а для ударного [а]: [в? Да?] (Вода?). У цьому словнику-довіднику буква а вживається для позначення як ненаголошеного [а] (точніше [?], Так і, [а] ударного.

§ 32. У 1-му предударном складі після твердих приголосних, крім голосних [и] і [у], і на початку слова, крім голосних [і] і [у] (про них див. §§ 5-13), вимовляється голосний [а]. Голосний [а] в цьому положенні на письмі позначається буквою я або о.
Таким чином, на місці букв а і про голосний [а] вимовляється: 1) після твердих приголосних: а) сади ?, дари ?, мала ?, пашу ?, стари? К, трава ?; шалу? н, Шалаєв? ш, Жарі ?, жарко? е, царі? зм, цара? пать; б) вода? (Вимовляється [вада?]), Нога? (Вимовляється [нага?]), Гроза? (Вимовляється [Граза?]), Поля? (Вимовляється [упав? А?]), Моря? (Вимовляється [Мар? А?]), Столи? (Вимовляється [стали?]), Плоди? (Вимовляється [плади?]), Прошу? (Вимовляється [прашу?]), Пішов (вимовляється [Пашо? Л]), шофер (вимовляється [шаф? О? Р), жонглер (вимовляється [жангл? О? Р]); 2) на початку слова: а) апте? Ка, вірмен? К, Арші? Н, акко? Рд, амба? Р; б) вікно? (Вимовляється [акно?]), Оди? Н (вимовляється [ади? Н]), ОДУ? Рчік (вимовляється [агу? Рчік]), осі? Ни (вимовляється [асі? Ни]), оді? Ть (вимовляється [ пекло? т?]).
Голосний [а] 1-го предударного складу дещо відрізняється від ударного [а]: при його вимові нижня щелепа опушена менше, розчин рота вже, задня частина спинки мови трохи піднята. Тому при більш точній транскрипції ці звуки слід розрізняти, наприклад, для позначення ненаголошеного [о] вживати знак?, Зберігши букву а для ударного [а]: [в? Да?] (Вода?). У цьому словнику-довіднику буква а вживається для позначення як ненаголошеного [а] (точніше [?], Так і, [а] ударного.
Голосний [а] 1-го предударного складу дещо відрізняється від ударного [а]: при його вимові нижня щелепа опушена менше, розчин рота вже, задня частина спинки мови трохи піднята. Тому при більш точній транскрипції ці звуки слід розрізняти, наприклад, для позначення ненаголошеного [о] вживати знак?, Зберігши букву а для ударного [а]: [в? Да?] (Вода?).У цьому словнику-довіднику буква а вживається для позначення як ненаголошеного [а] (точніше [?], Так і, [а] ударного.